У фільмі переплітаються три історії, які безпосередньо не впливають одна на одну, але пов’язані між собою.
Перша частина сюжету трапилася у берберському селі в Марокко. Абдула, фермер, який вирощує кіз, купує у свого сусіда Хасана Ібрагіма рушницю, щоб відлякувати шакалів. Він віддає його своїм синам Юсефу та Ахмеду, які доглядають стадо. Діти починають гратися з гвинтівкою, змагаючись у влучній стрільбі. Юсеф влучає у туристичний автобус, що проїжджає повз, і серйозно травмує американську туристку Сьюзен. Оскільки лікарня знаходиться далеко, поранену жінку доставляє в сусіднє село гід Анвар. Там ветеринар зашиває рану, а чоловік Сьюзен, Річард, не може домогтися, щоби їй надали справжню медичну допомогу. Тим часом решта туристів відмовляються чекати та їдуть далі. Поліція знаходить Хасана, який продав рушницю, й дізнається, що він отримав пістолет від японця та продав його Абдулі. Поліціянти знаходять Абдула та дітей на схилі пагорба, починається перестрілка, в якій Ахмеда вбивають. Юсеф, вражений смертю брата, ламає рушницю й здається поліції. Згодом Сьюзан доставляють до лікарні, і вона одужує.
Друга сюжетна лінія зображує Тіеко, глухоніму японську дівчину – підлітка. Вона страждає від недавнього самогубства своєї матері, злиться на свого батька і сексуально провокує чоловіків, яких зустрічає (хлопці в клубі, дантист, детектив), але постійно отримує відмову. Детектив розслідує поїздку її батька Ясуджиру до Марокко, де він полював, а пізніше віддав свою рущницю провіднику Хасану.
Третя історія розповідає про дітей Річарда і Сьюзен, Деббі і Майка, які залишилися в Сан-Дієго. Амелію, мексиканську няню, яка доглядає за ними, було запрошено на весілля сина до Мексики, але вона не може поїхати через інцидент у Марокко. Не знайшовши нікого, хто б піклувався про дітей, вона вирішує взяти їх із собою. Вона їде до Мексики з дітьми та племінником Сантьяго й бере там участь у весіллі сина. Однак на зворотному шляху до Сполучених Штатів прикордонники натрапляють на п’яних Сантьяго та Амелію, яка не має дозволу батьків взяти з собою дітей. Сантьяго не слухається офіцерів і тікає. У пустелі він залишає Амелію з дітьми, намагаючись ввести поліцію в оману. Провівши ніч у пустелі без їжі та води, вони виснажені та шукають допомоги. Зрештою Амелія зупиняє поліційну автівку, але її заарештовують як нелегалку. Пізніше влада знаходить дітей, але Амелію депортують до Мексики.
Як випливає з назви фільму, його основна ідея полягає в тому, щоби говорити, а не спілкуватися (натяк на Вавилонську вежу) — Річард і Сьюзен не можуть спілкуватися один з одним, Тієко відкидається тими, хто її оточує, через інвалідність, американці та марокканці не розуміють один одного. Також проводяться паралелі у стосунках батьків і дітей.
